Кооперативні проєкти кафедри мистецтвознавства імені Вадима Кіпи Українського Вільного Університету
DOI:
https://doi.org/10.68347/h21wq361Ключові слова:
Український Вільний Університет, кафедра мистецтвознавства Вадима Кіпи, кооперативні проекти кафедри мистецтвознавства, європейська музика українських композиторівАнотація
Український Вільний Університет у Мюнхені зайняв важливу позицію у дослідженні, відродженні та промоції творчої спадщини українських митців. У статті проаналізовано проєкти співпраці українських та німецьких інституцій, науковців, музикантів та студентів УФУ, які цілеспрямовано презентували внесок українських митців у розвиток світової культури. Кафедра історії мистецтв Українського Вільного Університету імені Вадима Кіпи відіграє провідну роль у представленні діяльності та творчості українських митців німецькій публіці, яка реалізувала мистецькі проекти, присвячені українській музичній творчості в Європі.
Посилання
Karas, H. (2012). Muzychna kultura ukrainskoi diaspory u svitovomu chasoprostori XX stolittia. Ivano-Frankivsk. [in Ukrainian]
Kiyanovska, L. (2021, January 3). Sensatsiina prezentatsiia symfonii Maksyma Berezovskoho: Pisliapremierni refleksii [Sensational presentation of Maksym Berezovsky’s symphonies: Post-premiere reflections]. Muzyka. http://mus.art.co.ua/sensatsiyna-prezentatsiia-symfoniy-maksyma-berezovs-koho-pisliaprem-ierni-refleksii/ [in Ukrainian]
Kiyanovska, L., & Komarevych, I. (2023). Solomiya Krushelnytska and Ukrainian artistic emancipation in Galicia. Naukovyi Visnyk Natsionalnoi Muzychnoi Akademii Ukrainy imeni P. I. Chaikovskoho, 136, 22–34. [in Ukrainian]
Kiyanovska, L., & Lypetska, M. (2019). The songs of Ukrainian composers to German poems: A stylistic-thematic analysis. In K. Behn (Ed.), Barockmusik als europäischer Brückenschlag. Festschrift für Klaus-Peter Koch (pp. 71–79). Ortus-Musikverlag. [in German]
Kozarenko, O. V. (1993). M. V. Lysenko yak osnovopolozhnyk ukrainskoi natsionalnoi muzychnoi movy [M. V. Lysenko as the founder of the Ukrainian national musical language] [Candidate dissertation in art studies]. Kyiv. [in Ukrainian]
Kozarenko, O. (2000). Fenomen ukrainskoi natsionalnoi muzychnoi movy [The phenomenon of Ukrainian national musical language]. NTSh. [in Ukrainian]
Liudkevych, S. (1925). D. Bortnianskyi i suchasna ukrainska muzyka [D. Bortniansky and modern Ukrainian music]. Muzychnyi lystok, 1. [in Ukrainian]
Paltsevych, Yu. (2020, August 28). Doslidnytsia partesnykh kontsertiv Yevheniia Ihnatenko: “Naukova robota maie konvertuvatysia u te, shcho pochuiut slukhachi” [Researcher of partes concertos Yevhenia Ihnatenko: “Scientific work must be converted into what listeners will hear”]. Moderato. https://moderato.in.ua/malenki-muzychni-istoriyi/doslidnitsya-partesnih-kontsertiv-yevgeniya-ignatenko-naukova-robota-maye-konvertuvatis-u-te-shho-pochuyut-sluhachi.html [in Ukrainian]
Stroy, I. (2003, April 23). Prostir Taini. Oleksandr Kozarenko hraie muzyku Lysenka [The space of mystery. Oleksandr Kozarenko plays Lysenko’s music]. Postup. http://postup.brama.com/usual.php?what=9404 [in Ukrainian]
Sysenko, A. (2020, December 15). Bohdana Froliak pro misiiu povernennya vtrachenoi spadshchyny [Bohdana Froliak on the mission of returning lost heritage]. Muzyka. http://mus.art.co.ua/bohdana-froliak-pro-misiiu-povernennia-vtrachenoi-spadshchyny/ [in Ukrainian]
Yefimenko, A. (2023). Ukrainska muzychna kultura v yevropeiskomu konteksti istoryko-stylovykh komunikatsiinykh protsesiv [Ukrainian musical culture in the European context of historical-stylistic communication processes]. Naukovyi zbirnyk. Sviatkove vydannia do 100-richchia Ukrainskoho Vilnoho universytetu, 24, 196–210. [in Ukrainian]
Yefimenko, A. (2024). Modern Ukrainian singers: Versions and perversions of success strategies. In Kontsertmeisters’ka diialnist: Istoriia, personalii, metodyka. Naukovo-metodychnyi zbirnyk: Statti ta materialy (pp. 164–179). Helvetyka Publishing House. [in Ukrainian]
Завантаження
Опубліковано
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Аделіна Єфіменко
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторські права на свої матеріали та надають журналу право першої публікації. Усі статті публікуються за ліцензією Creative Commons Attribution 4.0 International (CC BY 4.0).
Матеріали можна вільно читати, завантажувати, копіювати, поширювати, друкувати, шукати, цитувати й використовувати для будь-якої законної мети за умови належного зазначення авторства.
