Роль Української військово-санітарної місії в організації надання гуманітарної допомоги полоненим українцям у Німеччині та налагодженні культурно-просвітньої роботи в їх середовищі (кінець 1919–1920 рр.)
DOI:
https://doi.org/10.68347/rvkx8x79Schlagwörter:
полонені українці, культурно-просвітня діяльність, Українська військово-санітарна місія, табори, НімеччинаAbstract
Розглянуто особливості організації гуманітарної допомоги та культурно-просвітницького життя полоненим українцям у таборах на теренах Німеччини Українською військово-санітарною місією після Першої світової війни. Чільну увагу присвячено періоду кінця 1919–1920 рр., зокрема зовнішнім та внутрішнім чинникам, що впливали на таборове повсякдення та ефективність діяльності військово-санітарної місії. У статті розкриті характерні риси та методи допомоги полоненим українцям, способи їхньої організації та фінансування. Проаналізовано вплив воєнно-політичних подій та антиукраїнської агітації на світогляд полонених українців і позицію Української військово-санітарної місії у складних обставинах для української державності. Визначено важливість культурно-просвітньої діяльності місії для підтримки співвітчизників у полоні та плеканні національної ідентичності у складних обставинах таборового соціуму.
Literaturhinweise
Central State Archives of Supreme Bodies of Power and Government of Ukraine. (n.d.a). F. 1075, op. 2, spr. 203, ark. 3 [Fund 1075, Inventory 2, File 203 (Sheet 3)]. [in Ukrainian]
Central State Archives of Supreme Bodies of Power and Government of Ukraine. (n.d.b). F. 3192, op. 1, spr. 14, 23, 24, 25; op. 2, spr. 5 [Fund 3192, Inventory 1, Files 14, 23, 24, 25; Inventory 2, File 5]. [in Ukrainian]
Naryzhnyi, S. (1941). Ukrainska pisnia zakordonom: Ukrainska Respublikanska Kapela y khory ukrainskoi emihratsii 20-kh i 30-kh rr. [Ukrainian song abroad: Ukrainian Republican Chapel and choirs of Ukrainian emigration in the 20s and 30s]. Prague. [in Ukrainian]
Peresunko, T. (2019). Kulturna dyplomatiia Symona Petliury: “Shchedryk” proty “ruskoho mira”. Misiia Kapely Oleksandra Koshytsia (1919–1924) [Cultural diplomacy of Symon Petliura: “Shchedryk” against the “Russian world”. Mission of the Chapel of Oleksandr Koshyts (1919–1924)]. Kyiv. [in Ukrainian]
Sribnyak, I., & Sribnyak, M. (2019). Diialnist Viiskovo-sanitarnoi misii dlia sprav polonenykh voiakiv-ukraintsiv u tabori Zaltsvedel, Nimechchyna (1919 – persha polovyna 1920 rr.) [Activity of the Military-Sanitary Mission for the affairs of Ukrainian prisoner-soldiers in the Salzwedel camp, Germany (1919 – first half of 1920)]. Visnyk Mariupolskoho derzhavnoho universytetu. Seriia: Istoriia, politolohiia [Bulletin of Mariupol State University. Series: History, Political Science], Vol. 24, pp. 114–126. [in Ukrainian]
Synezhupanets. (1920). Kontsert [Concert]. Shliakh, June 16, No. 45 (130), p. 4. [in Ukrainian]
Ukrainian Library and Archives in Paris. (n.d.a). Kolektsiia dokumentiv “Ukrainska respublikanska kapela”, ark. 29 (“Zbir zhertv na taborovu shkolu dlia polonenykh u Zaltsvedeli”) [Collection of documents “Ukrainian Republican Chapel” (Sheet 29: “Collection of donations for the camp school for prisoners in Salzwedel”)]. [in Ukrainian]
Ukrainian Library and Archives in Paris. (n.d.b). Kolektsiia dokumentiv “Ukrainska respublikanska kapela”, ark. 40 (“Protokol”) [Collection of documents “Ukrainian Republican Chapel” (Sheet 40: “Protocol”)]. [in Ukrainian]
Williams, R. C. (1967). Russian war prisoners and Soviet-German relations: 1918–1921. Canadian Slavonic Papers, Vol. 9, No. 2, pp. 270–296.
Willis, F. (1951). Herbert Hoover and the Russian prisoners of World War I: A study in diplomacy and relief, 1918–1919. Stanford University Press.
Wojskowe Biuro Historyczne - Centralne Archiwum Wojskowe. (n.d.). Zespól Akt “Sprzymierzona Armia Ukraińska”, sygnatura I.380.1 [Team of Acts “Allied Ukrainian Army” (Signature I.380.1)]. [in Polish]
Downloads
Veröffentlicht
Ausgabe
Rubrik
Kategorien
Lizenz
Copyright (c) 2025 Milana Sribniak
Dieses Werk steht unter der Lizenz Creative Commons Namensnennung 4.0 International.
Die Autorinnen und Autoren behalten das Urheberrecht an ihren Beiträgen und gewähren der Zeitschrift das Recht zur Erstveröffentlichung. Alle Artikel werden unter der Lizenz Creative Commons Namensnennung 4.0 International (CC BY 4.0) veröffentlicht.
Die Beiträge dürfen unter angemessener Namensnennung frei gelesen, heruntergeladen, kopiert, weiterverbreitet, gedruckt, durchsucht, zitiert und für jeden rechtmäßigen Zweck genutzt werden.
