Системний підхід до управління цінностями в програмах розвитку підприємств
Ключові слова:
управління цінностями, програми розвитку підприємств, стратегічний менеджмент, організаційний розвиток, управління змінамиАнотація
В умовах стрімкого ускладнення економічних структур і поглиблення взаємозалежності підприємств у глобальній економіці проблема управління організаційними змінами стає дедалі актуальнішою. У цій статті проводиться детальний аналіз концепції управління цінностями в програмах розвитку підприємств з урахуванням необхідності інтеграції стратегічних цілей з операційною діяльністю. Наукова новизна дослідження полягає в розробці системного підходу до управління цінностями програмних ініціатив, що забезпечує їх кількісну та якісну оцінку, інтеграцію в процес ухвалення рішень, а також взаємозв’язок між інвестиціями, отриманими вигодами та стратегічними цілями організації. На відміну від традиційних підходів, заснованих переважно на оцінці рентабельності інвестицій, запропонований метод включає комплексну класифікацію цінностей (фінансові, нефінансові, нематеріальні), а також інструменти їх структурування та моніторингу. Особлива увага приділяється ідентифікації ієрархії цінностей, побудові моделей їх оцінки, аналізу взаємозв’язку різних категорій вигод і ризиків, а також механізмам адаптації програмних ініціатив до змінних умов зовнішнього середовища. У статті обґрунтована необхідність включення управління цінностями до корпоративних управлінських процесів, що дозволяє підвищити адаптивність підприємств і їхню конкурентоспроможність на ринку. Запропонований підхід може бути використаний у стратегічному управлінні компаніями, що реалізують програми розвитку, а також в академічних дослідженнях, присвячених управлінню змінами та організаційному розвитку.
Посилання
Anbari, F. T. (2003). Earned value project management method and implementation. International Journal of Project Management, Vol. 21, No. 2, pp. 113–121.
Boardman, A. E., Greenberg, D. H., Vining, A. R., & Weimer, D. L. (2018). Cost-benefit analysis: Concepts and practice (5th ed.). Cambridge University Press.
Buffett, W. (2007). The essays of Warren Buffett: Lessons for corporate America. The Cunningham Group.
Bushuyev, S. D., Bushuyeva, N. S., & Zakharyov, A. M. (2006). Modeli ta metody stratehichnoho rozvytku shvydkozrostaiuchykh orhanizatsii [Models and methods of strategic development of fast-growing organizations]. In V. A. Rach (Ed.), Upravlinnia proektamy ta rozvytok vyrobnytstva: Zbirnyk naukovykh prats [Project management and production development: Collection of scientific papers] (No. 1 (17), pp. 5–14). Luhansk: SNU im. V. Dalia. [in Ukrainian]
Bushuyev, S. D., Bushuyeva, N. S., et al. (2010). Kreatyvni tekhnolohii proektnoho ta prohramnoho upravlinnia [Creative technologies of project and program management] [Monograph]. Kyiv: Sammit-knyha. [in Ukrainian]
Bushuyeva, N. S. (2007). Mekhanizmy matrychnykh tekhnolohii proaktyvnoho zbalansovanoho upravlinnia prohramamy rozvytku orhanizatsii [Mechanisms of matrix technologies for proactive balanced management of organizational development programs]. In V. A. Rach (Ed.), Upravlinnia proektamy ta rozvytok vyrobnytstva: Zbirnyk naukovykh prats [Project management and production development: Collection of scientific papers] (No. 3 (23), pp. 16–24). Luhansk: SNU im. V. Dalia. [in Ukrainian]
Chapman, C., & Ward, S. (2003). Project risk management: Processes, techniques and insights. Wiley.
Cooper, C., Flint-Taylor, J., & Pearn, M. (2013). Building resilience for success: A resource for managers and organizations. Palgrave Macmillan.
Drucker, P. (2007). Management: Tasks, responsibilities, practices. Harper & Row.
Few, S. (2006). Information dashboard design: The effective visual communication of data. O’Reilly Media.
Fleming, Q. W., & Koppelman, J. M. (2006). Earned value project management (3rd ed.). Project Management Institute.
Hiatt, J. (2006). ADKAR: A model for change in business, government and our community. Prosci Research.
Ishikawa, K. (1985). Kaizen: The key to Japan’s competitive success. McGraw-Hill.
Kaplan, R. S., & Norton, D. P. (1992). The balanced scorecard—Measures that drive performance. Harvard Business Review, Vol. 70, No. 1, pp. 71–79.
Kotter, J. P. (1996). Leading change. Harvard Business School Press.
Malyi, V. V., Ivashchenko, V. P., Antonenko, S. V., & Mazurkevych, O. I. (2007). Upravlinnia rozvytkom vyrobnytstva: Navchalno-metodychnyi posibnyk [Management of production development: A teaching and methodological guide]. Dnipro: Porohy. [in Ukrainian]
Parmenter, D. (2015). Key performance indicators: Developing, implementing, and using winning KPIs (3rd ed.). Wiley.
Porter, M. E. (1990). Competitive strategy: Techniques for analyzing industries and competitors. Free Press.
Project Management Institute. (2017). The standard for program management (5th ed.). Project Management Institute.
Project Management Institute. (2021). A guide to the project management body of knowledge (PMBOK® guide) (7th ed.). Project Management Institute.
Schoemaker, P. J. H. (1995). Scenario planning: A tool for strategic thinking. Sloan Management Review, Vol. 36, No. 2, pp. 25–40.
Завантаження
Опубліковано
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Олександра Мазуркевич
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторські права на свої матеріали та надають журналу право першої публікації. Усі статті публікуються за ліцензією Creative Commons Attribution 4.0 International (CC BY 4.0).
Матеріали можна вільно читати, завантажувати, копіювати, поширювати, друкувати, шукати, цитувати й використовувати для будь-якої законної мети за умови належного зазначення авторства.
