Непрохідний лабіринт про біблійну герменевтику Григорія Сковородита його екзегезу оповіді про створення світу
Ключові слова:
Григорій Сковорода, біблійна герменевтика, екзегеза, оповідь про створення світу, Філон Александрійський, Оріген, архетипи, символи, передіснування, creatio ex nihiloАнотація
У цій статті здійснюється аналіз герменевтики і екзегези Григорія Сковороди щодо біблійної оповіді про створення світу, представлений ним у його творі “Книжечка, называемая Silenus Alcibiadis, сирѣчь Икона Алківіадская”. У цьому аналізі він спирається насамперед на інтерпретації Філона Александрійського й Оріґена і розрізняє перше архетипічне відпочаткове створення і друге земне створення у часі. Архетипи і символи відпочаткового створення і передусім символіка семи чисел, а також її числені аспекти докладно досліджуються і викладаються. Насамкінець обговорюється в цілому поняття “передіснування” і з'ясовується, що Сковорода в жодному разі не був представником вчення створення з нічого (creatio ex nihilo), він радше обстоював концепцію творення з Бога і в Богові (creatio ex deo et in deo).
Посилання
Andrian, Ferdinand von. 1901. „Die Siebenzahl im Geistesleben der Völker“. Mitteilungen der anthropologischen Gesellschaft in Wien 31: 15–274.
Auerbach, Erich. 1967. „Figura“. In Gesammelte Aufsätze, 55–92. Bern/München: Francke.
Baeumker, Clemens. 1913. „Das pseudo-hermetische ,Buch der vierundzwanzig Meister‘ (Liber XXIV philosophorum)“. In Abhandlungen aus dem Gebiet der Philosophie und ihrer Geschichte zum 70. Geburtstag Georg Freiherrn von Hertling, 31. Freiburg im Breisgau: Herder.
Benz, Ernst. 2001. „,Menschwerdung‘ bei Leopold Ziegler“. In Leopold Ziegler, Weltzerfall und Menschwerdung, herausgegeben von Paulus Wall, 35–49. Würzburg: Königshausen & Neumann.
Berner, Ulrich. 1981. Origenes. Darmstadt: Wissenschaftliche Buchgesellschaft.
Busse, Heribert. 1988. Die theologischen Beziehungen des Islams zu Judentum und Christentum. Grundlagen des Dialogs im Koran und die gegenwärtige Situation. Darmstadt: Wissenschaftliche Buchgesellschaft.
Čyževs’kyj, Dmytro. 1935. „Skovorodas Bibelinterpretation im Lichte der kirchenväterlichen und mystischen Tradition“. Zeitschrift für slavische Philologie 12: 53–78.
Dannhauer, Johann Conrad. 1630. Idea Boni interpretis. Argentorati.
Dannhauer, Johann Conrad. 1654. Hermeneutica sacra sive methodus exponendum sacrarum litterarum. Argentorati.
Dva stolittja skovorodijany: bibliohrafičnyj dvidnyk. Herausgegeben von Leonid Uškalov, Serhiy Vakulenko und Alla Evtušenko. 2002. Charkiv.
Eckhart, Meister. 1958. Die deutschen und lateinischen Werke. Abteilung I: Die deutschen Werke. Band I. Herausgegeben und übersetzt von Josef Quint. Stuttgart: Kohlhammer.
Erdmann, Elisabeth von. 2005. Unähnliche Ähnlichkeit. Die Onto-Poetik des ukrainischen Philosophen Hryhorij Skovoroda (1722–1794). Köln/Weimar/Wien.
Figur. 1972. In Historisches Wörterbuch der Philosophie, Band 2, 949–951. Darmstadt: Wissenschaftliche Buchgesellschaft.
Flasch, Kurt. 2013. Was ist Gott? Das Buch der 24 Philosophen. Lateinisch–Deutsch. München: Beck.
Hantula, Richard. 1994. „A Bibliography of Skovorodiana“. In Hryhorij Savyč Skovoroda: An Anthology of Critical Articles, herausgegeben von Richard H. Marshall, Jr. und Thomas E. Bird, 285–310. Edmonton/Toronto.
Hehn, Johannes. 1907. Siebenzahl und Sabbat bei den Babyloniern und im Alten Testament. Leipzig.
Hryhorij Skovoroda: Bibbliografija. Herausgegeben von E. S. Berkovyč, A. V. Daškovs’ka, V. D. Prokopova, P. A. Stanyvs’ka, J. H. Ševčenko und R. I. Štrajmyš. 1972. Charkiv.
Kovalyns’kyj, Mychailo. 2017/2018. „Das Leben des Gregor Skovoroda“. Übersetzt von Günter Kollert, eingeleitet und kommentiert von Roland Pietsch. Naukovyj Zbirnyk Ukrains’koho Vil’noho Universytetu / Wissenschaftliches Sammelwerk der Ukrainischen Freien Universität 22: 114–152.
Laslo-Kucjuk, Magdalyna. 1994. „Apotheos svitla u tvorčosti Hryhorija Skovorody“. In Bohy svitla i bohy temrjavy, 93–94. Bukarest.
Lexicon linguae palaeoslovenicae. 1973. Band 2. Prag.
Liber Viginti Quattuor Philosophorum. Herausgegeben von Françoise Hudry. 1997. Turnhout: Brepols.
Lubac, Henri de. 1959–1964. Exégèse médiévale: les quatre sens de l’Écriture. 4 Bände. Paris: Aubier.
Lubac, Henri de. 1999. Typologie, Allegorie, geistiger Sinn. Freiburg im Breisgau: Johannes Verlag Einsiedeln.
Mahnke, Dietrich. 1937. Unendliche Sphäre und Allmittelpunkt. Halle. Nachdruck: Stuttgart-Bad Cannstatt: Frommann, 1966.
May, Gerhard. 1978. Schöpfung aus dem Nichts. Die Entstehung der Lehre von der Creatio ex Nihilo. Berlin: de Gruyter.
Origenes. 1976. Vier Bücher von den Prinzipien. Herausgegeben und übersetzt von Herwig Görgemanns und Heinrich Karpp. Darmstadt: Wissenschaftliche Buchgesellschaft.
Origenes. 2011. Johanneskommentar, Buch I–V. Herausgegeben, übersetzt und kommentiert von Hans Georg Thümmel. Tübingen: Mohr Siebeck.
Pannenberg, Wolfhart. 1988. Systematische Theologie. Band 1. Göttingen: Vandenhoeck & Ruprecht.
Pietsch, Roland. 2019. „Vom Symbol des Kreises – Anfang und Ende im Einen. Ein Beitrag zur symbolischen Metaphysik Gregor Skovorodas“. Schriften der Sudetendeutschen Akademie der Wissenschaften und Künste 38: 161–181.
Reinhold, Gotthard G. G., Hrsg. 2008. Die Zahl Sieben im Alten Orient. Studien zur Zahlensymbolik in der Bibel und ihrer altorientalischen Umwelt. Frankfurt am Main: Peter Lang.
Schaya, Leo. 1983. La Création en Dieu à la lumière du judaïsme, du christianisme et de l’islam. Paris: Dervy.
Schröer, Hennig. 1986. „Hermeneutik“. Theologische Realenzyklopädie 15: 108–156. Berlin/New York: de Gruyter.
Siegfried, Carl. 1875. Philo von Alexandria als Ausleger des Alten Testaments an sich selber und nach seinem geschichtlichen Einfluss betrachtet, neben Untersuchungen über die Graecität Philos. Jena: Hermann Dufft.
Skovoroda, Hryhorij. 2010. Povna akademična zbirka tvoriv. Herausgegeben von Leonid Uškalov. Charkiv.
Skovoroda, Hryhorij. 2013. Ausgewählte Werke. München: Ukrainische Freie Universität.
Skovoroda, Hryhorij. 2021. Dialoge. Herausgegeben, eingeleitet und aus dem Altukrainischen übersetzt von Roland Pietsch. München: Ukrainische Freie Universität.
Titzmann, Michael. 2005. „Herausforderungen der biblischen Hermeneutik in der Frühen Neuzeit: Die neuen Diskurse der Wissenschaft und der Philosophie“. In Geschichte der Hermeneutik und die Methode der textinterpretierenden Disziplinen, herausgegeben von Jörg Schönert und Friedrich Vollhardt, 119–156. Berlin/New York: de Gruyter.
Vasmer, Max. 1955. Russisches etymologisches Wörterbuch. Band 2. Heidelberg: Carl Winter.
Zerubavel, Eviatar. 1985. The Seven Day Circle. The History and Meaning of the Week. New York/London: Free Press.
Ziegler, Leopold. 1948. Menschwerdung. Band 2. Olten: Summa-Verlag.
Завантаження
Опубліковано
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Roland Pietsch (Author)
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторські права на свої матеріали та надають журналу право першої публікації. Усі статті публікуються за ліцензією Creative Commons Attribution 4.0 International (CC BY 4.0).
Матеріали можна вільно читати, завантажувати, копіювати, поширювати, друкувати, шукати, цитувати й використовувати для будь-якої законної мети за умови належного зазначення авторства.
